Наебали меня, братва, бомжи в этом метро! Кажется, ни на что Штаты не годятся, ведь у нас в своем городе можно найти всю необходимую химию.
В один прекрасный день я решил сорваться в небо, насладиться своим новым приобретением - закладками NBOM. Даже не представляете, как я был готов к этому стриму! Я взял с собой своего верного спутника - брата Гопаря. С ним всегда безопаснее и веселее. Раздобыть запасы мефа и болта было легко, ведь город полон дурей, которые готовы продать все, лишь бы заработать.
Стоя на платформе, я потихоньку отклеил закладку, прикидываясь молодежным шримпом, чтобы не привлекать внимания козлов в форме. Пока метро медленно приближалось, я успел взять дыхание и глубоко залпом выкурил кодеин. Чувствовалось, что растущее волнение меня просто высадит на измену.
Вошли в вагон, мои глаза широко раскрылись от вида публики. Вагон был переполнен какими-то суетологами, которые даже не замечали друг друга. Эх, братва, это было временами такое жалкое зрелище. Все так заняты своими гаджетами, что не замечают живой мир вокруг.
Нам удалось найти свободное место в конце вагона. Я сел, натянул свою любимую шапку до самых бровей, чтобы скрыть свое состояние. Рядом сидела какая-то пенсионерка с мешком в руках. Она смотрела на меня недоверчивым взглядом, но мне было абсолютно все равно.
Наконец, наступил момент истины! Я достал свою закладку NBOM, осторожно положил ее на язык и начал терпеливо ждать, пока она начнет действовать. Голова начала кружиться, все вокруг стало ярче и размытое. Я находился в своем собственном мире, как будто попал в калейдоскоп цветов и звуков.
Метро стремительно двигалось вперед, но для меня время остановилось. Я смотрел на окна с непрерывно меняющимися пейзажами, словно это был мой собственный мир из галлюцинаций. Каждая станция, каждый человек, каждый звук и движение вызывали у меня лавину эмоций.
Вдруг, на некоторых станциях вагон наполнился людьми, которые выглядели даже хуже меня - настоящими наркоманами. Они разговаривали на языке, который я не понимал, но понимал, что они тоже страстно полюбили свои закладки. Иногда они смотрели на меня, словно они знают, что я тоже в этом городе лишь проездом, и пытаются понять, кто я такой на самом деле.
Наконец, мы подъехали к нужной станции. Я вскочил, схватил брата Гопаря за руку и выбежал на перрон. Чувствовалось, что все это было совсем не настоящим, словно я держался за последнюю тонкую нить своего сознания.
Выйдя из метро, мы оказались в окружении серых, грязных трущоб. Здесь царила атмосфера бедности и отчаяния. Я почувствовал себя частью этой реальности, я стал неотъемлемой частью этого проклятого мира.
Мы прошли несколько улиц, а затем остановились возле развалин заброшенного здания. Я решил высадиться на измену и насладиться этим состоянием отупения. Сел на обломках старого конструктива и просто смотрел в никуда.
Вернувшись домой, я осознал, что метро неизменно отражает нашу жизнь. Мы все попадаем в его вагоны, вынуждены ехать по определенным путям, но в итоге никто не знает, куда он на самом деле прибудет. Мы все боремся за свое существование, преследуем свои цели, но при этом теряемся во всей этой суете, которую наводят нас суетологи.
Так что, братва, не забывайте оставаться самими собой и искать настоящий путь. Ведь наша жизнь - это не просто поездка в метро, это уникальное путешествие, которое мы сами создаем.
Якуюсь маразматичним чуваком, якого звуть Стів, і у мене є переривчасті пригоди для розповіді. Щось здається, якби вштовхнути мене усередину унікального телевізійного шоу, де головними героями є здається наркотики та таксі. Почнемо!
Це було зовсім нещодавно, коли я знаходився на дні свого життя. Життя настільки програвало мені, що навіть найкращі старі друзі не могли збагнути, яких проблем я зазнав. Але я знайшов вихід з цієї безвихідної ситуації, і цей вихід мав назву NBOM.
Я надіслав підозрілу листівку моєму друзящому Бобу, і він сказав мені про нову закладку, яку він знайшов. Він говорив, що це просто халява, і що я мусив спробувати її. Він сховав її під підлогою й прислав мені адресу. Я вирішив спробувати себе, і відправився туди.
Коли я потрапив на цю адресу, я побачив двох сурово виглядаючих типів, які виглядали як дилери наркотиків. Моє серце билося, як божевілне, але я вирішив не показувати свою боязнь. Я показав їм закладку від Боба, а вони розгорнули її переді мною. Я був збентежений, адже до цього моменту я ніколи не бачив наркотиків так близько.
Стити: "Чорт, це виглядає надзвичайно круто! Я готовий задонатить за це!"
Дилер 1 зіскочив на мене з поглядом пильової рибки.
Дилер 1: "Ти готовий втерти це прямо зараз?"
Я зробив глибокий вдих і заспокоївся.
Стів: "Так, давай замісимо це!"
Вони просунули мені закладку, і я заглянув на неї, малесенький шматочок паперу з якимись чудовими малюнками. Я втомився загінити її, але мені допомогли. На моєму небі вибухнуло повночасне сонце, коли я втерся закладкою.
Все, що я бачив, були яскраві кольори, значки, химерні фігури, що повзали, і музика, яка здавалася надзвичайно реальною. Це було як життя в іншому 3D світі. Заманившись в це диво, я забув про час. Але врешті-решт, мої друзі з NBOM повернули мене до реальності.
Дилер 2: "Братуха, це лише початок. Ти отримаєш дійсно крутий нарко похмілля, яке зветься 'на кумарах'. Ти готовий?"
Задонативши ще кілька доларів, я зрозумів, що борщу вже не дістатися. Я погодився та отримав свою дозу "на кумарах".
Це було шалене відчуття, коли твій мозок знаходиться в іншому розмірі, а ти хочеш розглянути кожну частину цього світу. Мій мозок був обсіяний калейдоскопом яскравих кольорів, і я почував себе на небі. Це був незабутній досвід, але якщо уся ця хуйня стала бути занадто складною, і мої друзі казали мені, що я повинен загонити себе в таксі.
Так я і зробив. Поїхав у таксі, як добитий, але проте задоволений чувак. Водій таксі був старий, гундосний тип, який ніколи не зрозуміє, наскільки великий дар мені подарували друзі з NBOM.
Я підійшов до таксі, відчуваючися як справжній герой, і вліз до нього. Водій виглядав, як той, хто акурат закінчив п'ятихвилинну бійку.
Але все ж таки, коли я сів у таксі, у мене і водія з'явилася спільна мета - дістатися до моїх пригод. Він звернувся до мене.
Водій: "Куди завезу тебе, чувак? Готовий до найкращої поїздки свого життя?"
Стів: "Так, давай поїдемо до найкрутіших місць, на які впав мій вибуховий розум. Я хочу побачити весь світ!"
Так, чувак! Я був обдурений, моє мозкове просторове відчуття було просто неперевершеним. Я провів цілий день з водієм таксі, проїжджаючи найкрутіші місця міста. Він показав мені місця, де він власне на часи молодості різав наркотики, місця, де він употребляв, і місця, де він куплював закладки.
Стів: "Братві, це крута пригода, ми живемо в шаленому світі!"
Так, чувак, це була щось незабутнє. З кожною новою пам'яттю я розумів, що моя життєва подорож стала дійсно вартою. Я навіть помітив, як водій підкручував свою музику в таксі, яка чудово доповнювала мої зліпки світла, кольору і звуку.
Але, як у кожній епопеї, моє пригодництво мало кінець. Нарешті, ми повернулися до пункту призначення, і я вийшов з таксі. В моїй душі було сумно, але я знаходився на новому рівні свідомості.
Стів: "Друзі, дякую за ці дивовижні моменти. Я завжди згадуватиму цей час, коли я втерся закладкою NBOM і пройшов таксі!"
Я підійшов до водія, віддав йому гроші і поклав на його руки, за все, що він зробив для мене.
Стів: "Задонати за такий досвід - це щось незвичайне!"
Так, чувак, це було моє незабутнє пригодництво. Я піднявся на новий рівень свідомості, пізнав нові екстази, і переживав нові емоції. І тепер я готовий поділитися цим досвідом з усіма, хто готовий ризикувати і зазирнути у світ NBOM.